Запрошуємо у КАЗКУ! Інтернат №10 та 3.

Колективна робота «Потомок» за участю вихователя Чернявської Людмили Миколаївни й учениць Васфєєвої Аделіни та Кудій Юлії, Краматорської загальноосвітньої санаторної школи-інтернату
І-ІІ ступенів № 10  міста Краматорська Донецької Ради (техніка виготовлення м’якої іграшки та бісеру).

 
Кошик з фруктами
з саду Любові та Радості


Васфєєва Аделіна

Мама принесла кошик з фруктами.
Там були яблука, банани, гроно винограду. А для краси мама поклала квітку. Це був подарунок для Маринки на день народження. Коли Маринка побачила такі ласощі, вона з подякою подивилась на матусю.
Звідки ти це взяла?
Можна мені пригостити друзів?
Для Ані Лисенко – гроно винограду, для Гліба Баленка – яблуко, для Антона Пономаренко і Лери Котовенко – банани. Матусі я подарую квітку, а собі візьму кошик і сховаю там секрети.

Казка

Ластик та Багіра

Васфєєва Аделіна

 

Жив дракончик Ластик. Одного разу Ластик пішов гуляти, а на зустріч йому – чорна пантера Багіра.
Вони потоваришували і пішли до басейну. Там була дошка для стрибків у воду. Взялись вони за руки та стрибнули у воду з цієї дошки.
Накупавшись пішли далі. Перед ними був чорний ліс. Дракончик Ластик дуже боявся, а пантера Багіра – ні. Бо вона знала всіх у лісі. Нагулявшись у лісі, вони повернулись додому.
А наступного дня пішли разом до школи. Вони дуже добре вчилися, в них було багато друзів.
Одного разу була перерва, вони побачили під кущиком маленьке зайченя. Воно боялося і зі страхом дивилися на Ластика. Він підняв зайченя і показав вчительці, яка запропонувала взяти його до школи. Нехай вчиться разом з нами. Зайченя вчилось дуже добре разом з усіма.

Сказка

Путешествие с друзьями

Кудий Юля

Жил себе маленький дракончик, его звали Литатик. Он имел особенного друга Палалунтика. Они любили играть.
Но в один солнечный день Палалунтик не вышел на улицу. Литатик загрустил, он боялся, что его друг заболел, и побежал к его домику. Но Палалунтика там не было.
Литатик стал плакать и вдруг услышал шелест листьев.
– Кто это? – от испуга он спросил совсем тихо.
Это была маленькая гусеничка, ее звали Вирлушка.

– Поможешь, пожалуйста, найти моего друга? – спросил Литатик, надеясь, что его друга найдут.
Она сказала:
– Я помогу с удовольствием!
– Тогда садись на меня!
И Литатик с Вирлушкой полетели в лес. На лесной тропинке стоял Палалунтик, он собирал цветы. И там появился Литатик. Друг увидел его, они обрадовались. Маленький Палалунтик подарил Литатику букет ромашек. Он очень обрадовался, и полянку так и назвали – Поляна радости. С тех пор Литатик путешествовал вместе со своей новой подружкой, Вирлушкой.

«Друзі на осінній полянці»

Кудий Юля

«Сміхохотка на відпочинку»

Кудий Юля

 

Казка про хоробру дівчинку

Cєрих Олександр
інтернат №3

У одній казковій країні, у великій родині жила дівчинка на ім’я Камелія. У неї було 5 братів і три сестри. Всі вони жили дружно. Але одного дня сталося лихо, - дуже захворіла мама і молодший братик Нарцис. Їх відвезли у лікарню. Лікарі дуже довго і уважно оглядали їх, і нарешті винесли вирок:
- «Від нас тут нічого не залежить» - сказали вони, - Тут ми безсилі.
Вся родина дуже засмутилася. Вечеря в родинному колі пройшла у тиші. Після вечері всі рано розійшлися по своїм кімнатам. Камелія хвилювалася за матір та братика і довго не могла заснути. Але коли ж все – таки задрімала, їй наснився дуже дивний сон. Камелії наснилася стара, яка розповіла їй повір’я.
- «Якщо підеш в чарівний ліс, опівночі зірвеш білу квітку і даси її понюхати хворому, той відразу одужає».
Цілий день Камелія думала над тим, що ж їй все – таки наснилося? Вона ледве дочекалася ночі і пішла до чарівного лісу. У лісі було темно і страшно. Але Камелія сміливо йшла уперед. Раптом над її головою щось зашелестіло і затріскало. Камелія дуже злякалася. Вона присіла на траву і закрила голову руками.
- Не бійся мене, - пролунав лагідний голос – Що ти тут робиш так пізно»?
Дівчинка підняла голову і побачила фею.
- « Я хочу допомогти мамі і братику. Мені потрібна біла чарівна квітка» - сказала Камелія
- «Гаразд, я допоможу тобі, - сказала фея, - Я дам тобі чарівну квітку. Ти віддаси її мамі і братику і вони видужають. Але за все потрібно платити. Ти повинна будеш повернутися сюди і більше ніколи не побачиш своїх рідних. Згодна ти на це , Камелія, чи ні?»
Камелія на мить замислилась.
- «Так, я згодна»,- сказала дівчинка.
Фея протягнула руку і дістала з повітря чарівну квітку. Віддала її Камелії. Дівчинка подякувала феї і понесла квітку у лікарню. У лікарні вона дала понюхати квітку мамі і братику і вони відразу одужали.
Коли Камелія збирала свої речі, щоб піти до феї, фея з’явилася сама і сказала:
- «Не треба тобі нікуди йти. Це було випробування, завдяки якому ти отримала чарівну квітку». Якщо б ти відмовилася залишити свою сім’ю, ти б ніколи не змогла отримати чарівну квітку. Ти дуже смілива дівчинка. Залишайся вдома зі своєю сім’єю», - сказала фея і розтанула у повітрі.